воскресенье, 27 января 2019 г.


Кныжка  Жарко Я.В. «Писни», Катэрынодар, 1906г. на закачку, оригинал там же, найдете ошибки. давайте страницу и строку - исправлю


Жарко Я.В. «Писни»
                               Катэрынодар
                                    1906г.

                       У нэй хата, як виночок
                       Чого-ж вона сумна сыдыть?
                       Чого слеза ии гаряча
                       З очей заплаканых бижыть?
                       У нэй хата, як виночок.
                       Е маты, батько и сестра...
                       Якого-ж раю забажалось?
                       Якого трэба ще добра?
                       У нэй хата, як виночок...
                       Всэго уволю, що й казать,
                       Е маты, батько и родына —
                       Так ни с кым сэрцю розмовлять!..

                            Жарко Я.В. «Писни»
                               Катэрынодар
                                    1906г.

                       Ой литав орэл стэпамы,
                       Литав выще хмары,
                       Ой гуляв козак на воли
                       Та гуляв бэз пары.
                       Наче буйный витэр в поли
                       По свиту носывся,
                       Покы з мылою своею
                       Тай нэ одружывся.
                       Ой нэ лита орэл сызый
                       Тэпэра за хмары —
                       Важки думы та нэвдачи
                       Крыла пидрубалы.
                       Зажурывся козаченько
                       Всэ думку гадае:
                       Яка диток его доля
                       В свити дожыдае.

                             Жарко Я.В. «Писни»
                               Катэрынодар
                                    1906г.

                      Тэрэн, тэрэн гарный вдався,
                      Хлопэць з дивкою кохався,
                      Та хмиль тэрэн обвывае,
                      Хлопэць дивку покыдае.
                      Ходэ дивка гирко плаче.
                      Другый хлопэць всэ тэ баче,
                      Та мэрщий вхопыв сокыру,—
                      Цюкнув прыкорни хмэлыну.
                      Хмиль извывся — посыхае...
                      Тэрэн знову розцвитае;
                      Ходэ дивка та смиеться —
                      Биля нэй другый въеться.
                      Тэрэн, тэрэн гарный вдався,
                      Другый з дивкою побрався;
                      А пэршого сум проймае,
                      Як хмэлына посыхае.

Комментариев нет:

Отправить комментарий