суббота, 20 апреля 2019 г.

7-я часть
Александр Пивень
Торба смеха и мешок хохота
Краснодар, 1995
стр.170-172

* * *

Аж на сэрци сумно,
Що уси бэзумно
Забувають Бога й виру,
Пьють бэз толку, пьють нэ в миру
Ту чарку до дна...
Скажить, добри людэ,
Чы колы тэ будэ,
Що умниши людэ стануть,
Пыть горилку пэрэстануть, —
Бо вона ж страшна?!

Глава IV

Всяк горилку любэ.
Та здоровья губэ;
Хто — потроху, хто — багато,
Той — у будэнь, той — у свято
Горилочку пье.
У тий хати — хрэстыны,
А в другий — мэныны;
Сыдять людэ та гуляють,
Та по повний выпывають,
Ще й охота йе.

* * *

Дэ сволок стягають,
И там протягають;
Хоч справляють новосилля,
Так заводыться бэздилля,
Бо тэ скризь бува.
Дэ зачнуть роботу,
Пьють добрэ — в охоту;
Хоч и дило тэ скинчають,
Так на пропасть загуляють
На дэнь, хоч на два.

* * *

Хоч дытыну хрыстять,
Добрэ гирку чыстять;
Чы идэ душа до Бога,
Пьють, шоб йий лэгка дорога
Була на той свит.
Як идуть ховаты,
Усим трудно ждаты,
Покы пип скинчаты мусыть,
Та зэмэлькою прытрусыть, —
Тоди й дилу квыт!

* * *

Дома панахыду
Правлять бильш для выду;
Хоч и дужэ пип тут кадыть,
Тилькэ ладан якось вадыть, —
Уси ждуть кинця.
Як столы хрунтують,
Та страву готують,
Всякый сэрцем умливае,
До горилки позырае.
А хто — до вынця.

* * *

Колы ж на стил просять,
Та чарку пидносять,
Всяк прыказуе, аж плачэ,
Тилькэ чарочку, одначэ,
Хылыть чэрэз край.
Кожнэ тут толкуе:
«Хай душа царствуе!
Тилу зэмля пэром, пухом,
А душа щоб Божим Духом
Всэлылась у рай...»
Тай пишла робота
Для пуза й для рота!
Видять добрэ, помынають,
Та горилочку стьобають
Аж пит залыва.
Тоди з того дому
Пидуть вси до дому;
Идэ иншый, спотыкнэться,
Та за тын скориш бэрэться —
Бо стэжка крыва!
(продолжение следует)

===============

8-я часть
Александр Пивень
Торба смеха и мешок хохота
Краснодар, 1995
стр.172-173

Хто свайбу справляв,
Щэ гирш там бував;
Цэ вжэ нэ гульня, прыятство
А гиркэ, паскуднэ пьянство
Днив на шисть, на сим.
Тут нэ бутылкамы, —
Видрамы, бочкамы
Ту горилочку купують,
Та усячыну готують,
Щоб хватыло всим.

* * *

Скилькэ тии втраты,
Щоб довго гуляты!
Щоб з дурною головою
Вси казылысь з пэрэпою,
Загубывшы стыд!
Скилькэ гвалту, крыку
Пид пьяну музыку!
Тут хорошая людына
Станэ хужэ, чым скотына,
И — страшна на выд...

* * *

У роботи людэ
Знають — колы будэ;
А в гульни — того нэ знають
Дэнь и нич — одно гуляють,
Нэ сплять, як чорты!
И в празднык годыться
Горилкы напыться;
Хочь яка бида, халэпа,
А горилкы выпыть трэба,
Як, брат, нэ круты!

* * *

Дэ прэстол бувае,
Нихто нэ взивае
У тим мисти побуваты
И з людьмы похрамуваты, —
Поспиша чуть свит!
Поганяе сыву
И у хвист, и в грыву!
Трэба ж Богу помолыться,
Та й горилочки напыться,
Як будэ обид.

* * *

В храмовий трапэзи
Мало хто — твэрэзи;
А найпачэ всякэ пьянэ,
Нахромуеться й нэ встанэ, —
Справди захромав!
Иншый по обиди
Храма на обыдви;
Хто ж до чаркы нэ лэдачый,
Той хиба тилькэ лэжачый
До дому попав.

* * *

На святкы Риздвяни
Вси бувають пьяни,
До горилочкы хто ласый,
Щоб свынячи вси ковбасы
Пойисты у смак.
Хоч на Святу Паску
Диждуть Божу ласку,
Так горильци нэ вважають,
Дньом и ноччу всэ гуляють,
Начэ й трэба так.
(продолжение следует)
=========================

Комментариев нет:

Отправить комментарий